Діяльність

Звіт
про роботу Науково-дослідної лабораторії

«Історичне краєзнавство Уманщини»

за 2007-2017 роки

         Лабораторія була створена за наказом ректора №66 о/д від 15 лютого 2007 року на хвилі підвищення інтересу до регіональних історичних досліджень та зацікавленості громадськості регіону до історичного минулого з метою розгортання широких досліджень історії краю і необхідності координації зусиль науковців, краєзнавців, студентів у річищі вивчення та популяризації регіональної історії. В обґрунтуванні доцільності її створення підкреслювалось, що саме історико-краєзнавчі дослідження мають найбільше можливостей для відновлення історичної пам’яті, духовності через вивчення минувшини, створення повних літописів усіх регіонів як певної цілісності і водночас окремішності, виявлення регіональних особливостей і чинників, що їх зумовлюють, оптимізації аналізу співвідношення загального і часткового в історії. Осмислення таких особливостей диктується також практичними цілями, оскільки розуміння історичного підґрунтя сприяє з’ясуванню інтересів і потреб даного регіону. Неабияку вагу мають також пізнавальні та популяризаторські цілі: саме на дослідженні «малої батьківщини» здебільшого ґрунтуються патріотичні почуття.

Метою створення і діяльності науково-дослідної лабораторії визначена активізація історико-краєзнавчого руху, виявлення і дослідження нових історичних джерел, координація наукової праці аспірантів, молодих вчених, магістрантів, залучення до дослідницької роботи краєзнавців, а також забезпечення наукового керівництва історико-краєзнавчими дослідженнями.

Була підготовлена уся необхідна документація, розроблено перспективні плани роботи на 2007-2011 роки, потім на 2012-2016 роки і нині лабораторія працює за планом, складеним на 2017-2022 роки. Планами передбачаються: 1) організаційні засади та магістральні напрями співпраці із зацікавленими інституціями; 2) форми пошукової роботи та створення банку первинної інформації; 3) наукова обробка краєзнавчого матеріалу та наукове керівництво історико-краєзнавчими дослідженнями; 4) видавнича діяльність і та ін. Щорічними планами завдання уточнювались, але діяльність завжди була спланованою.

Склад науково-дослідної лабораторії упродовж звітного періоду дещо змінювався, але осередком завжди були викладачі історії України. На даний час членами лабораторії є 18 осіб:

  1. Кузнець Т.В. – д.і.н., професор. Відповідальна за напрям «Історія Православної церкви».
  2. Чорномаз Б.Д. – к.і.н., доцент. Відповідальний за напрям «Національно-патріотичне підпілля на Уманщині».
  3. Кривошея І.І. – к.і.н., професор. Відповідальний за напрям «Уманщина у XVIII-XIX ст.».
  4. Скус О.В. – к.і.н., доцент. Відповідальна за напрям «Релігійна палітра Уманщини».
  5. Лісовська О.В. – к.і.н., доцент. Відповідальна за напрям «Історичне краєзнавство та краєзнавці».
  6. Кукуруза А.В. – викладач кафедри історії України. Відповідальна за напрям «Освіта на Уманщині ХІХ – початку ХХ ст.».
  7. Кунецька О.О. – к.і.н., доцент. Відповідальна за напрям «Православне духовенство Уманщини»
  8. Дудник О.В. – к.і.н., доцент. Відповідальна за напрям «Уманщина у 1917-1920 роках».
  9. Рогожа М.М. – к.і.н., доцент. Відповідальна за напрям «Українське село другої половини ХХ ст.».
  10. Янчук М.М. – викладач кафедри історії України. Відповідальний за напрям «Шкільництво на Уманщині ХІХ – початку ХХ ст.».
  11. Мельник І.В. – аспірант. Відповідальна за напрям «Єврейське населення Уманщини».
  12. Тацієнко В.С. – аспірант. Відповідальний за напрям «Дозвілля та побут населення Уманщини ХІХ – початку ХХ ст.».
  13. Опацький І.Ю. – аспірант. Відповідальний за напрям «Відомі люди Уманщини».
  14. Давидюк В.Д. – науковий співробітник УКМ. Відповідальний за напрям «Вулиці міста Умань».
  15. Дідур Ю.М. – лаборант.
  16. Даниленко Н.В. – лаборант науково-дослідної лабораторії.
  17. Перепелюк О.М. – магістр історії, випускниця історичного факультету.

Науково-дослідною лабораторією проведено такі конференції:

І. Всеукраїнські читання та наукові конференції.

  1. 18 травня 2007 р. – «Українська революція: соборництво, регіоналізм» Всеукраїнські історичні читання, присвячені 90-річчю утворення Української Центральної Ради.
  2. 23 травня 2008 р. – «Українська революція: соборництво, регіоналізм» Другі історичні читання, присвячені 90-й річниці Директорії Української Народної Республіки.
  3. 29 травня 2009 р. – «Українська революція: соборництво, регіоналізм» Треті історичні читання, присвячені 90-й річниці Директорії Української Народної Республіки.
  4. 14 травня 2010 р. – Всеукраїнська наукова конференція «Історичні постаті доби Української національно-демократичної революції 1917-1920 р.р.»
  5. 11 травня 2012 р. – Міжнародні історичні читання «Історична пам’ять: суспільний феномен, поле громадянської консолідації, перспективи досліджень.
  6. 18 травня 2013 р. – Всеукраїнські історичні читання «Міжнародні, етнонаціональні та регіональні чинники національної пам’яті».
  7. 5 червня 2015 р. – Всеукраїнська наукова конференція «Регіональна історія в енциклопедистиці».
  8. 12 травня 2016 р. – Всеукраїнська наукова конференція «Історичні та історіографічні джерела Уманщини (до 400-річчя найдавнішої писемної згадки про Умань).

ІІ Уманські краєзнавчі читання

  1. 21 грудня 2007 р. – Перші Уманські краєзнавчі читання пам’яті Хрисанфа Ящуржинського «Міжконфесійна палітра Уманщини ХVІІІ – ХХ століть».
  2. 19 грудня 2008 р. – Другі Уманські краєзнавчі читання «Регіональні

проблеми української історії», присвячені пам’яті     Д.М. Щербаківського.

  1. 18 грудня 2009 р. – Треті Уманські краєзнавчі читання пам’яті Миколи

Комарницького «Регіональні проблеми української історії та культури»

  1. 17 грудня 2010 р. – Четверті Уманські краєзнавчі читання пам’яті Г.Ю. Храбана «Регіональні проблеми української історії та культури».
  2. 16 грудня 2011 р. – П’яті Уманські краєзнавчі читання «Регіональні проблеми української історії» (присвячені пам’яті В.А. Стефановича).
  3. 20 лютого 2013 р. – Шості Уманські краєзнавчі читання «Регіональні проблеми української історії та культури».
  4. 14 травня 2014 р. – Сьомі Уманські краєзнавчі читання «Уманщина в роки війни».
  5. 15 грудня 2015 р. – Восьмі Уманські краєзнавчі читання (присвячені 400 – річчю найдавнішої відомої писемної згадки про Умань).
  6. 27 жовтня 2016 р. – Дев’яті Уманські краєзнавчі читання.

ІІІ Історико-біографічні конференції:

  1. 12 березня 2010 р. – Перша Уманська історико-біографічна конференція «Історія Уманщини в іменах».
  2. 18 березня 2011 р. – Друга Уманська історико-біографічна конференція «Історія Уманщини в іменах».
  3. 19 березня 2012 р. – Третя Уманська історико-біографічна конференція «Історія Уманщини в іменах».
  4. 21 лютого 2014 р. – Четверта Уманська історико-біографічна конференція «Історія Уманщини в іменах».
  5. 13 березня 2015 р. – П’ята Уманська історико-біографічна конференція «Історія Уманщини в іменах».
  6. 16 березня 2016 р. – Шоста Уманська історико-біографічна конференція «Історія Уманщини в іменах» (присвячена 120-й річниці від дня народження Н.В. Суровцової).

Окрім цих наукових заходів, що стали щорічними і традиційними, лабораторією проведено ще й такі конференції:

  1. 24 листопада 2008 р. – «Голодомор 1932-1933 років в Україні» (до 75-річчя вшанування пам’яті жертв народної трагедії).
  2. 30 жовтня 2009 р. – Всеукраїнська студентська науково-практична конференція «Козацька доба очима молодих».

Вагомим здобутком наукової праці є підготовка і рекомендування до захисту дисертаційних досліджень:

  • У 2008 р. рекомендовані до захисту дисертації Скус Ольги Володимирівни «Трансформація конфесійних осередків на Уманщині (1793-1917 р.р.)» та Сокирської Владилени Володимирівни «Наукова та громадсько-політична діяльність Г.Ю. Храбана (1902-1990)».
  • У 2010 р. обговорена і рекомендована до захисту канд. дисертація аспіранта Горбаченка Юрія Миколайовича «Канівський полк: історія створення та діяльність (1625-1678 р.р.).
  • У 2012 р. обговорена і рекомендована до друку дисертація Семенчук Оксани Олександрівни «Православні священицькі родини Уманщини в суспільно-політичному житті ХІХ – початку ХХ ст.»;
  • У 2013 р. обговорена докторська дисертація Кузнець Тетяни Володимирівни «Православне духовенство Київської єпархії наприкінці ХVIII – на початку ХХ ст.: соціально-економічні та політичні виміри;
  • У 2014 р. обговорена і рекомендована до захисту канд. дисертація Васільєва Сергія Андрійовича «Умань в ХVII – на початку ХХ ст.: формування внутрішньої інфраструктури, соціально-економічний та культурно-освітній розвиток».

Усі рекомендовані дисертації були захищені у спеціалізованих радах вищих навчальних закладах України.

Окрім дисертацій краєзнавчої тематики, лабораторія рекомендувала до друку низку монографій, зокрема:

  • 4 жовтня 2008 р. – роботу Ігоря Івановича Кривошеї та Ольги Василівни Барвінок «Нарис історії Уманського краєзнавчого музею»;
  • 1 жовтня 2009 р. – монографію Скус Ольги Володимирівни «Релігійна палітра Уманщини (1793-1917 р.р.)»;
  • 15 березня 2010 р. – монографію Лісовської Ольги Василівни «Українське село в 60-ті – першій половині 80-х років ХХ ст. (матеріально-технічна база)»;
  • 25 жовтня 2010 р. – монографію Чорномаза Богдана Даниловича «Опір радянській владі на Уманщині (1950 – початок 90-х років ХХ ст.)»;
  • 3 вересня 2012 р. історико-краєзнавче дослідження Давидюка Владислава «Історія уманських вулиць»;
  • 3 грудня 2013 р. – монографію Чорномаза Богдана Даниловича «Український національний менталітет – остання барикада»;
  • 26 червня 2014 р. – історико-краєзнавче дослідження Давидюка Владислава «Історія уманських вулиць: вулиця Радянська, вулиця Садова та вулиця Рафаїла Чорного»;
  • 5 жовтня 2015 р. – монографію Балахіної Рими Володимирівни «Уманська школа №1: кроки часу»;
  • 18 листопада 2015 р. історико-меморіальний нарис Ю.В. Торгало та Є.П. Панчука «Згадаємо поіменно»;
  • 15 лютого 2016 р. – нарис Чорномаза Богдана Даниловича «Історія створення пам’ятника І. Гонті та М. Залізняку».

Результати наукових досліджень знаходили висвітлення і на сторінках колективних друкованих видань. У 2008-2012 роках вийшло з друку пять випусків збірника наукових праць. «Регіональні проблеми української історії», у якому публікувались і наукові розвідки історико-краєзнавчого характеру.

Але основним науковим проектом лабораторії є усно-історичне дослідження краю під загальною назвою «Сторінки усної історії Уманщини». Воно започатковане у 2008 році і триває дотепер. Опубліковані такі тематичні випуски:

  1. 2009 рік – «Уманщина і уманці в роки Другої світової війни: сторінки усної історії» (238 с.)
  2. 2011 рік – «Усна історія Уманщини: колективізація» (224 с.)
  3. 2013 рік – «Усна історія Уманщини: знані людини села» (164 с.)
  4. 2014 рік – «Усна історія Уманщини: діти війни-літописці» (100 с.)
  5. 2014 рік – «Усна історія Уманщини: повоєнна відбудова» (154 с.)
  6. 2014 рік – «Усна історія Уманщини: сільська школа» (278 с.)
  7. 2016 рік – «Усна історія Уманщини: звичаї та традиції села» (130 с.)
  8. 2017 рік – «Усна історія Уманщини: пам’ятники та пам’ятні знаки села» (128 с.).

Одним із напрямів роботи лабораторії була презентаційна діяльність. Презентації нових наукових видань проводились у розширеному складі, із залученням студентів історичного факультету. Так, 9 грудня 2009 р. відбулася презентація проектів «Геноциди в Україні», «Про Україну з гонором та гумором»; 12 квітня 2012 р. презентовано монографію професора Брехуненка В.А. «Козаки на Степовому Кордоні Європи: Типологія козацьких спільнот ХVI – першої половини ХVII ст.». (К., 2010. – 504 с.); 13 травня 2011 р. проведено презентацію видання енциклопедичного характеру, укладеного професором Кривошеєю В.В. «Козацька старшина Гетьманщини. Енциклопедія» (К., 2011. – 792 с.). У 2012 році були презентовані такі видання: «Умань козацько-гайдамацька» проф. Мицика Ю.А.; «Голодомор 1932-1933 років на Уманщині: очима свідків, мовою документів» (колективна праця під керівництвом проф. Кузнець Т.В.). У 2014 р. (28 жовтня) проведено презентацію наукового проекту Владислава Давидюка «Історія уманських вулиць» (у 3-х книгах). На презентаціях студенти мали можливість не тільки почути про нові видання, про те як створюється книга, а й поспілкуватися з авторами, членами авторських колективів тощо.

Упродовж десяти років було проведено багато зустрічей з цікавими людьми:

  • 13 лютого 2008 р. у рамках «круглого столу» «Українське суспільство, політика, банківська справа» зустріч із Сугоняко Олександром Анатолійовичем – президентом Асоціації українських банків, народним депутатом Верховної Ради першого скликання; Ткачуком Олександром – к.і.н., науковим співробітником Інституту археографії; Чорномаз Тетяною Олександрівною – головою міського прес-клубу»Свобода слова»;
  • 16 травня 2008 р. у рамках Дня Києво-Могилянської академії на історичному факультеті відбулася зустріч з Мициком Юрієм Андрійовичем – д.і.н., професором Національного університету «Києво-Могилянська академія»; Дяченко Людмилою Іванівною – проректором НУ КМА; Соловйовою Вірою Йосипівною – директором Видавничого дому «Києво-Могилянська академія».
  • 9 червня 2008 р. учасниками засідання лабораторії з нагоди 240-річчя Коліївщини були: Сивак Володимир Миколайович – отаман уманського козацтва Черкаського крайового товариства Українського козацтва; Калько Олександр Олегович – начальник штабу козацьких формувань Уманського краю; Палій Анатолій – автор нарисів про козацьких ватажків, отець Миколай – настоятель храму с. Городецьке; Титаренко Інна Миколаївна – педагог-організатор ЗОШ с. Розсішки та Швайка Надія Василівна – учитель української мови і літератури цієї ж школи.
  • 22 вересня 2008 р. з нагоди підготовки збірника документів та матеріалів «Голодомор 1932-1933 років на Уманщині: очима свідків, мовою документів» у засіданні лабораторії взяли участь: Короп Наталія Вікторівна – начальник архівного відділу Уманської райдержадміністрації; Сальникова Людмила – заступник з гуманітарних питань голови Уманської райдержадміністрації.
  • 9 грудня 2009 р. – зустріч з д. іст. наук, професором, зав. відділом Інституту української археографії та джерелознавства ім. Михайла Грушевського НАН України, Брехуненком Віктором Анатолійовичем.
  • 30 вересня 2010 р. – зустріч і підписання угоди про співпрацю з директором Угловатського навчально-виховного комплексу «Дошкільни навчальний заклад – загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів Жовноватюк Інною Володимирівною.
  • 17 листопада 2010 р. – зустріч з нагоди підписання угоди про наукову співпрацю з Директором Українського інституту національної пам’яті д. іст. наук, проф., член.-кор. НАН України Солдатенком Валерієм Федоровичем.
  • упродовж 2011 року гостями лабораторії були доктори історичних наук Бевз Тетяна Анатоліївна, Любовець Олена Миколаївна, Чухліб Тарас Васильович.
  • 28 жовтня 2014 року у розширеному засіданні лабораторії взяли участь Гейко Тетяна Миколаївна – начальник відділу культури Уманської міської ради; Ходаківська Неля В’ячеславівна – начальник архівного відділу Уманської міської ради; Лісаченко Віктор Михайлович – головний архітектор м. Умань; Нагорна Неля Василівна – головний зберігач фондів Уманського краєзнавчого музею; Мельничук Олександр Вікторович – директор ДІАЗ «Стара Умань», Абрамець Лариса Миколаївна – видавець видавництва «Візаві»; Лаута Володимир Володимирович – приватний підприємець.
  • 8 грудня 2014 року з нагоди прем’єрного перегляду документального фільму «Вільні люди», відбулась зустріч з режисером фільму Яковенко Ганною та одним з головних героїв кінострічки – львівським кобзарем Криськом Ярославом. Незабутнє враження залишили виконані ним кобзарські пісні, серед яких: дума про Марусю Богуславку та кант на слова Стефана Яворського «Мире лукавий».
  • 24 лютого 2015 року – зустріч з доктором філософії, професором, зав. кафедри історії хасидизму імені Леві-іцкаха з Бердичева Бар-Іланського університету, м. Тель-Авів, Ізраїль. Відбулось засідання «круглого столу» на тему: «Спадок Рабі Нахмана: сучасні парадигми дослідження», у якому взяли участь: Катерина Малахова, к. філософ. наук, наук. співробітник відділу зарубіжної філософії Інституту філософії імені Григорія Сковороди НАН України та Абрамець Дмитро Васильович – підприємець, видавець, поціновувач культурної спадщини.
  • 2 жовтня 2015 року у рамках перегляду документального фільму «Кузьма Дерев’янко. Генерал Перемоги» відбулася зустріч з Шаповалом Юрієм Івановичем, д.іст. наук, професором, головним науковим співробітником, керівником Центру історичної політології Інституту політичних та етнонаціональних досліджень імені І.Ф. Кураса НАН України та племінницею генерала К. Дерев’янка Трохименко Ларисою Миколаївною, доцентом Київського національного економічного університету ім. Вадима Гетьмана, автором книги «Легендарний генерал. Документальна розвідка». Презентувала фільм режисер Національної телекомпанії України Шатохіна Ірина Олександрівна.
  • 30 листопада 2015 року – зустріч з членами авторського колективу монографії «Велика війна 1914 – 1918 р.р. і Україна. Кн. 2. Мовою документів і свідчень» к.іст. наук, ст. наук. співробітником відділу історії України ХІХ – початку ХХ ст. Інституту історії НАН України Шевченко Валентиною та к.іст. наук, науковим співробітником цього ж відділу Кирієнком Олександром.
  • 12 травня 2016 року – зустріч з д. іст. наук, професом, директором Державної наукової установи «Енциклопедичне видавництво» Киридон Аллою Миколаївною: д.іст. наук, професором Національної Академії Збройних Сил України Шевчуком Василем Петровичем.
  • 7 листопада 2016 року – гостем лабораторії був мешканець Королівства Нідерландів Кор Роос – автор-упорядник книги «Рожденные страдать?», яка увібрала спогади-розповіді євреїв – жертв Холокосту в роки Другої світової війни.

Частими гостями Науково-дослідної лабораторії є учителі історії  шкіл Уманського району. Основними питаннями співпраці з ними є визначення перспективних тем для учнівських наукових робіт, надання методичної допомоги та консультування щодо їх написання, обговорення робіт та рецензування. Наприклад, у 2009 році надано рецензію і рекомендовано до участі у конкурсі членів МАН роботу учениці Шаринського навчально-виховного комплексу І-ІІІ ступенів Бортніченко Наталії Вікторівни «Історія села Шарин»; у 2011 році рецензовано роботу учениці 11-го класу Ладижинської ЗОШ І-ІІІ ступенів Дученко Альони Павлівни «Село Ладижинка в роки Великої Вітчизняної війни»; у 2014 році лабораторією підтримана робота учениці 11-го класу Тальнівської загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів №1 Тальнівської районної ради Кашигіної Світлани Юріївни «Трагедія Тальнівського Бабиного Яру»; у 2014 р. надана допомога у підготовці та рецензована робота учениці 9-го класу Сушківської ЗОШ І-ІІІ ступенів Уманського району Кобизської Ірини Михайлівни «З історії Дубової»;  у 2014 р. рецензована робота учениці 9-го класу Дубівського НВК ЗОШ І-ІІІ ступенів Уманського району Калієвської Софії Ярославівни «Моє село для серця пристань» та ін.

У полі співпраці з учителями історії перебувають питання дослідження історії населених пунктів Уманщини. У цьому є двобічна зацікавленість, виразом чого є запрошення до співпраці у цьому річищі Відділу освіти райдержадміністрації та лабораторії. Наприклад, у квітні 2009 р. начальник Відділу освіти Уманської районної державної адміністрації О.А. Супрунець запросила Т.В. Кузнець та Б.Д. Чорномаза до участі у проведенні «круглого столу» з питання «Вивчення історії рідного краю в контексті історії України». Засідання відбулось 24 квітня 2009 року, а обговорення питань історичного краєзнавства активізувало дослідницьку працю учителів історії. І вже 1-го жовтня 2009 р. на засіданні лабораторії обговорювався історичний нарис про с. Ладижинку Уманського району. Активною була співпраця з учителями історії Ладижинської (Савін О.Ф.), Дубівської (Калієвська Г.І.), Шаринської (Бортніченко Н.В.), Угловатської (Жовноватюк І.В.) та інших шкіл. На засіданні лабораторії 22 травня 2012 року обговорювався рукопис історико-краєзнавчого нарису про села Уманського району. Текст був підготовлений учителями, працівниками сільських рад, краєзнавцями і включав історичні нариси про 53 населені пункти Уманського району. Для його укладання були використані як уже опубліковані матеріали, так і нові відомості про життя мешканців сіл упродовж другої половини ХХ – початку ХХІ століття. Не дивлячись на деякі огріхи (повторення відомого, надмірна описовість тощо) текст історико-краєзнавчого нарису «Моє село, для мене ти єдине» був рекомендований до друку. Досвід розгортання краєзнавчих досліджень було обговорено на семінарі-практикумі для учителів суспільного циклу шкіл Уманського району «Історико-краєзнавча робота в школі: теорія, методика, практика», який був проведений Науково-дослідною лабораторією 18 жовтня 2012 року.

Співпраця з учителями шкіл продовжується, до неї залучаються і міські школи. Так, 5 жовтня 2015 року обговорювався рукопис монографії Р.В. Балакіної «Уманська школа №1: кроки часу», який був рекомендований до друку. А 15 лютого 2017 р. рекомендовано до друку історичний нарис Г.В. Діденко «Село Дмитрушки: історія далека і близька».

Окрім учителів історії та краєзнавців лабораторія запрошує до співпраці здібну студентську молодь. За десять років діяльності цього науково-координаційного центру до досліджень за планами лабораторії щорічно залучалися студенти другого курсу історичного факультету, які у ході архівно-музейної практики виконували усно-історичні дослідження з різних аспектів минувшини. Окрім широкого залучення студентів, самі здібні їх представники включалися до складу лабораторії. Так, у різні роки членами лабораторії були: Тацієнко Наталя, Опацький Ігор, Кулик Ірина, Ярцун Юлія, Репешко Віктор, Солощенко Тетяна, Таранцова Тетяна, Брижата Олена, Горбатюк Юлія, Кунець Володимир, Перепелюк Ольга, Дідур Юлія, Даниленко Наталія. Набуті навики дослідницької праці певною мірою визначили подальший життєвий шлях багатьох з них. Так, Тацієнко Н., Кулик (Мельник) І., Ярцун Ю., Опацький І. вступили до аспірантури зі спеціальності 07.00.01 Історія України і виконують дисертаційні дослідження з проблем регіональної історії; Солощенко Т. будує наукову кар’єру за кордоном; Таранцова Т. вступила до аспірантури, але з іншої спеціальності; Дідур Ю., Даниленко Н., Перепелюк О. ще визначаються, але продовжують працювати у складі Науково-дослідної лабораторії «Історичне краєзнавство Уманщини».

Науково-дослідна лабораторія залучає до співпраці інші зацікавлені інституції. Співпраця здійснюється у межах укладених угод. Так, 3-го вересня 2007 р. була укладена угода про співробітництво з Державним історико-архітектурним заповідником «Стара Умань»; 17 листопада 2010 року – з Українським інститутом національної пам’яті; 30 вересня 2010 року – з Углуватським навчально-виховним комплексом «Дошкільний навчальний заклад – загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів Христинівського району; 1 листопада 2011 року – з  Бібліотекою – філіалом №5 Уманської МЦБС; 1 вересня 2014 року – з Державною науковою установою «Енциклопедичне видавництво» (м. Київ). Окрім інституцій, з якими укладено угоди, лабораторія співпрацює з Уманським краєзнавчим музеєм, з міським та районним відділами освіти, з учителями історії шкіл міста та району. У рамках співпраці проводилися засідання «круглих столів», презентації наукових проектів, наукові конференції різних рівнів тощо.

Одним із чинників плідної роботи лабораторії є увага керівництва до неї. Майже щорічно звіти про результати діяльності членів лабораторії обговорюються на засіданні вченої ради історичного факультету, ректорату.

У 2015 році Національна спілка краєзнавців України за значний внесок у розвиток краєзнавчого рух України відзначила лабораторію Грамотою (Рішення Президії правління Національної спілки краєзнавців України від 10 лютого 2015 року, протокол №1). А у травні 2016 року керівнику лабораторії д.іст.н., професору Кузнець Тетяні Володимирівні присвоєно звання «Почесний краєзнавець України».

 

 

Звіт

про наукову діяльність науково-дослідної лабораторії

«Історичне краєзнавство Уманщини» за 2018 рік

  1. Історичне краєзнавство Уманщини.
  2. Кузнець Тетяна Володимирівна – доктор історичних наук, професор.
  3. Напрями наукової діяльності:

– виявлення, збір та вивчення історико-краєзнавчих матеріалів, систематизація та опрацювання історичних джерел з історії Уманщини;

– проведення наукових заходів, присвячених важливим подіям регіональної історії;

– популяризація регіональної історії шляхом публікації матеріалів дослідження;

– надання науково-методичної допомоги краєзнавцям та учителям історії м. Умані та Уманського району щодо проведення краєзнавчих досліджень, підготовки робіт членів МАН, рецензування таких робіт та рецензування краєзнавчих робіт загалом.

– залучення здібної студентської молоді до проведення історико-краєзнавчих досліджень.

  1. До складу лабораторії входить 20 осіб.
  2. У 2018 році члени лабораторії працювали над такими темами:

– історія Православної церкви, державно-церковні відносини у 1920-1930-х роках, повсякденне життя православного духовенства, система духовної освіти, культурно-просвітницька діяльність церкви (Кузнець Т.В., Чучалін О.П., Тацієнко В.С., Кукуруза А.В., Янчук М.М., Перепелюк О.М.);

– етнонаціональний склад населення Уманського повіту у ХІХ – на початку ХХ ст. (Тацієнко Н.Л., Мельник І.В., Чорномаз Б.Д., Дудник О.В., Скус О.В.);

– історія українського села радянського періоду (Рогожа М.М., Лісовська О.В.);

– персоналії регіональної історії (Опацький І.Ю.);

– історія міста Умані (Давидяк В.М., Джагунова О.М.).

  1. Наукова новизна отриманих результатів полягає у виявленні та новому осмисленні історичних джерел локальної історії, у введенні їх у науковий, що сприяє розширенню джерельної історії України.

Практична цінність отриманих результатів полягає в тому, що зібраний та систематизований матеріал, висновки здійснених досліджень впроваджуються в освітній процес у тематиці кваліфікаційних досліджень, у викладання таких навчальних дисциплін як «Історія України», «Історія релігій в Україні», «Історія рідного краю», «Історичне краєзнавство», «Усна історія України», Історія української культури».

  1. На базі науково-дослідної лабораторії готуються кваліфікаційні роботи магістрантів та дисертаційні дослідження.

У 2018 році захищено 4 дисертації:

-«Повякденне життя Київської губернії (кін. ХVIII – 60-ті рр. ХІХ ст.) – Ярцун Ю.О.

-«Київська єпархія в умовах взаємин радянської держави і Православної церкви (1920-1930-х рр.) – Чучалін О.П.

-«Учительський корпус церковнопарафіяльх шкіл Київської єпархії: формування, якісний склад та практики повсякдення (друга половина ХІХ – початок ХХ ст.) – Янчук М.М.

-«Єврейське населення Уманщини наприкінці ХVIII – на початку ХХ ст.» – Мельник І.В.

  1. У 2018 р. лабораторією проведено такі наукові конференції:

– Уманська історико-біографічна конференція «Історія Уманщини в іменах», 27 березня 2018 р.;

– Всеукраїнська наукова конференція «Революція: час змін (від Хмельниччини до Директорії)», 18 травня 2018 р.;

– Одинадцяті Уманські краєзнавчі читання, 30 жовтня 2018 р.

Окрім того, члени лабораторії доповідали про результати наукових досліджень на таких наукових заходах, що проводились в університеті:

  • Міжнародна наукова конференція «Україна і Польща: минуле, сучасне, майбутнє», 22-23 травня 2018 р.;
  • Всеукраїнська наукова конференція «Коліївщина 1768-1769 років. Козацько-гайдамацьке повстання на Правобережній Україні: історичні реалії та національна пам’ять», 9 червня 2018 р.;
  • Всеукраїнська науково-практична конференція «Християнські цінності в системі освіти: теорія, традиції, практика», 16 листопада 2018 р.
  1. Публікації членів лабораторії за 2018 рік:

11.1.Статті в закордонних виданнях:

  1. Скус О.В. Політичний терор на Уманщині в 1920-х рр. Людина віртуальна: нові горизонти: зб. наук. праць / за заг. ред. д.філос.н. Журби М.А. Канада, Монреаль: СPM «ASF».
  2. Опацький І.Ю. “Не просто розмовляти, а бути громадським діячем”: діяльність Петра Федоровича Курінного на Уманщині початку ХХ століття. Evropský filozofický a historický diskurz.
  3. Кукуруза А.В. Освітній процес в духовній семінарії за публікаціями «Трудов Киевской Духовной Академии». «Evropský filozofický a historický diskurz» («Європейський філософський та історичний дискурс»). Чехія.
  4. Янчук М.М. Підготовка учительських кадрів у церковно-учительських школах наприкінці ХІХ-на початку ХХ століття. Еvropský filozofický a historický diskurz svazek 4 3. vydání 2018 · european philosophical and historical discourse volume 4 issue 3.
  5. Тацієнко Н.Л. Виступи селян на Уманщині в 1826 р. під проводом Олексія Семенова. Evropský filozofický a historický diskurz. Praha : Berostav Druzstvo.

11.2. Статті у фахових виданнях України:

  1. Кузнець Т.В. Вікарії Київської митрополії ХІХ – початку ХХ ст.:спроба узагальненого портрета. Емінак: науковий щоквартальник. 2018. №2 (22) (квітень-червень). Т. 2. – С. 27-34.
  2. Кузнець Т.В. Вікарії Київської митрополії ХІХ – початку ХХ ст. посадові обов’язки як вияв адміністрування єпархіального управління. Наукові праці історичного факультету Запорізького національного університету. 2018. Вип. 51. С. 260-268.
  3. Чорномаз Б.Д. Доля Станіслава Нечая і Галицького полку. Науковий вісник міжнародного гуманітарного університету. Історія, філософія, політологія. Випуск 15. 2018. С. 44-49.
  4. Чорномаз Б.Д. Уманщина польсько-українські та єврейські міжнаціональні стосунки. Науковий вісник Миколаївського національного університету імені В.О. Сухомлинського. Історичні науки. Миколаїв.
  5. Рогожа М.М. Зникаючі села України як наслідок трансформаційних процесів радянської доби. Наукові праці історичного факультету Запорізького національного університету. Запоріжжя: ЗНУ, 2018. Вип. 50. С. 301-306.
  6. Рогожа М.М. «Розмови про сільське хазяйство» Є. Чикаленка як джерело в контексті «матеріальної тканини нашої історії». Наукові праці історичного факультету Запорізького національного університету. Запоріжжя. 2018. Вип. 51. С. 127-132.
  7. Рогожа М.М. Кадрова робота персональної управи Генштабу Армії УНР: джерелознавчий аспект. Емінак: науковий щоквартальник. 2018. №2 (22) (квітень-червень). Т. 2. С. 116-121.
  8. Дудник О.В. Єврейські погроми на Уманщині (1919). Вчені записки ТНУ імені В.І. Вернадського.
  9. Скус О.В. Аналіз сучасної новітньої історіографії етноконфесійної палітри Уманщини (1793 – 1917 рр.). Наукові праці історичного факультету Запорізького національного університету.
  10. Лісовська О.В. Роль кадрового забезпечення при інтенсифікації сільського господарства (60‑80-ті роки ХХ ст.). Східноєвропейський історичний вісник.
  11. Лісовська О.В. Політика державного керівництва в сфері матеріально-технічного забезпечення українського села (60-80-ті роки ХХ ст.). Емінак: науковий щоквартальник.
  12. Тацієнко В.С. Православне парафіяльне духовенство і селянство Київської губернії: зміни у відносинах в 40 – 60-ті роки ХІХ ст. Наукові праці історичного факультету Запорізького національного університету.
  13. Тацієнко В.С. Київське єпархіальне опікунство у системі матеріального забезпечення православного духовенства. Емінак: науковий щоквартальник.
  14. Опацький І. Ю. Еміграційний період діяльності Петра Курінного. Емінак: науковий щоквартальник.
  15. Опацький І. Ю. Взаємини родини Курінних із Н. Д. Полонською-Василенко (за матеріалами листування). Архіви України: науково-практичний журнал.
  16. Опацький І. Ю. Археологічні дослідження Уманщини Петром Курінним. Наукові праці історичного факультету Запорізького національного університету.
  17. Кукуруза А.В. Училищні з’їзди в Київській єпархії як засіб вирішення питань фінансування початкової духовної освіти. Наукові праці історичного факультету Запорізького національного університету.
  18. Тацієнко Н.Л. Пожежі у повсякденні Уманщини в ХІХ – на початку ХХ ст.: систематизація причин. Наукові праці історичного факультету Запорізького національного університету.
  19. Тацієнко Н.Л. Аграрна реформа 1861 року у сприйнятті селян Уманського повіту Київської губернії. Емінак: науковий щоквартальник.

11.3. Монографії:

  1. Тацієнко В.С. Повсякдення православного сільського духовенства Київської єпархії в кінці ХVІІІ – на початку ХХ ст.: монографія / Віталій Тацієнко; Уманський державний пед. ун-т імені Павла Тичини. – Умань: Видавець «Сочінський М.М.», 2018. – 224 с.
  2. Чорномаз Б.Д. Українське національно-патріотичне підпілля Уманщини 1941-1945 років: відомі і невідомі імена. – К. Вид-во «Талком» 2018. – 168 с.
  3. Чорномаз Б.Д. Нарис села Стегніківці. Видання третє. Доповнене. – К. Вид.: «Таком»2018. – 310 с.
  4. Чучалін О.П. Держава і Православна Церква в Україні 1920 – 1930 рр.: Монографія. – Умань: «Візаві», 2018. 218 с.
  5. Давидюк В.М. Свято-Троїцька церква Івангородського передмісця міста Умані: історія та сучасність. В. Давидюк. – Умань ВПЦ «Візаві», 2018. – 64 с.

11.4. Навчальні посібники:

  1. Дудник О.В. Етнографія України. Курс лекцій. – Умань: ВПЦ «Візаві», 2018. – 97 с.
  2. Кузнець Т.В., Кукуруза А.В. Історія України з найдавніших часів до кінця ХVІІІ століття: навчальний посібник. – Умань: ВПЦ «Візаві», 2018. – 253 с.

 

Керівник науково-дослідної лабораторії, професор

                                                             Кузнець Т.В.